Моделювання родовищ корисних копалин

Мета дисципліни – ознайомлення студентів із основними методами та підходами до моделювання родовищ корисних копалин, в першу чергу у нафтогазовій галузі, основними системами комп’ютерної побудови структурних та речовинних моделей, підрахунку запасів та ресурсів корисних копалин. Вироблення у студентів навичок практичної роботи з великими обсягами геологічних, геофізичних та геохімічних даних, спільної інтерпретації геофізичних даних, геометризації моделі, формалізації геологічних даних. Навчити студентів створювати несуперечливі геолого-геофізичні моделі та проводити оцінку ресурсів родовищ нафти і газу.

Відбувається ознайомлення з основами моделювання родовищ вуглеводнів на прикладі інтерпретаційної системи Schlumberger Petrel. Вивчаються основні джерела даних для побудови структурно-геологічних та речовинних моделей, методи підрахунку ресурсів, візуалізації даних. Студенти набувають практичних навичок спільної інтерпретації геофізичних та геологічних даних, побудови тривимірних моделей родовищ вуглеводнів.

• Завдання
  • ознайомити студентів із графом моделювання родовищ вуглеводнів;
  • ознайомити студентів із основними джерелами даних та методами їх обробки та інтерпретації при побудові структурних та речовинних моделей;
  • набуття студентами необхідних методичних та методологічних знань і практичних навичок побудови тривимірних коміркових моделей та підрахунку ресурсів вуглеводнів;
  • засвоєння студентами навичок спільного застосування компетенцій із структурної геології, інтерпретації геофізичних матеріалів, геоінформаційних систем та нафтогазової геології.
• В результаті вивчення навчальної дисципліни студент буде знати:
  • Етапи створення структурних та речовинних коміркових моделей
  • Джерела даних для побудови моделей, методи їх трансформації
  • Інтерпретаційні ознаки геофізичних даних в задачах нафтогазової геології
  • Техніки побудови коміркових моделей
  • Апроксимаціні методи побудови фаціальних та петрофізичних моделей
  • Методи підрахунку запасів на основі коміркових моделей
  • Способи візуалізації тривимірних даних
  • Елементи та процеси у нафтогазоносних системах
• В результаті вивчення навчальної дисципліни студент буде вміти:
  • Проводити підготовку даних для аналізу у інтерпретаційних системах (на прикладі Schlumberger Petrel)
  • Проводити інтерпретацію сейсмічних та каротажних даних спільно з геологічною інформацією (на прикладі Schlumberger Petrel)
  • Створювати коміркові тривимірні моделі родовищ вуглеводнів (на прикладі Schlumberger Petrel)
  • Проводити підрахунок запасів вуглеводнів об’ємним методом на основі коміркових моделей (на прикладі Schlumberger Petrel)