Моделювання родовищ корисних копалин

Моделювання родовищ корисних копалин в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

Мета дисципліни – ознайомлення студентів із основними методами та підходами до моделювання родовищ корисних копалин, в першу чергу у нафтогазовій галузі, основними системами комп’ютерної побудови структурних та речовинних моделей, підрахунку запасів та ресурсів корисних копалин. Вироблення у студентів навичок практичної роботи з великими обсягами геологічних, геофізичних та геохімічних даних, спільної інтерпретації геофізичних даних, геометризації моделі, формалізації геологічних даних. Навчити студентів створювати несуперечливі геолого-геофізичні моделі та проводити оцінку ресурсів родовищ нафти і газу.

Відбувається ознайомлення з основами моделювання родовищ вуглеводнів на прикладі інтерпретаційної системи Schlumberger Petrel. Вивчаються основні джерела даних для побудови структурно-геологічних та речовинних моделей, методи підрахунку ресурсів, візуалізації даних. Студенти набувають практичних навичок спільної інтерпретації геофізичних та геологічних даних, побудови тривимірних моделей родовищ вуглеводнів.

  • Завдання
    • ознайомити студентів із графом моделювання родовищ вуглеводнів;
    • ознайомити студентів із основними джерелами даних та методами їх обробки та інтерпретації при побудові структурних та речовинних моделей;
    • набуття студентами необхідних методичних та методологічних знань і практичних навичок побудови тривимірних коміркових моделей та підрахунку ресурсів вуглеводнів;
    • засвоєння студентами навичок спільного застосування компетенцій із структурної геології, інтерпретації геофізичних матеріалів, геоінформаційних систем та нафтогазової геології.
  • В результаті вивчення навчальної дисципліни студент буде знати:
    • Етапи створення структурних та речовинних коміркових моделей
    • Джерела даних для побудови моделей, методи їх трансформації
    • Інтерпретаційні ознаки геофізичних даних в задачах нафтогазової геології
    • Техніки побудови коміркових моделей
    • Апроксимаціні методи побудови фаціальних та петрофізичних моделей
    • Методи підрахунку запасів на основі коміркових моделей
    • Способи візуалізації тривимірних даних
    • Елементи та процеси у нафтогазоносних системах
  • В результаті вивчення навчальної дисципліни студент буде вміти:
    • Проводити підготовку даних для аналізу у інтерпретаційних системах (на прикладі Schlumberger Petrel)
    • Проводити інтерпретацію сейсмічних та каротажних даних спільно з геологічною інформацією (на прикладі Schlumberger Petrel)
    • Створювати коміркові тривимірні моделі родовищ вуглеводнів (на прикладі Schlumberger Petrel)
    • Проводити підрахунок запасів вуглеводнів об’ємним методом на основі коміркових моделей (на прикладі Schlumberger Petrel)
download prospects ЗАВАНТАЖИТИ РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ