Сейсмометрія

Мета дисципліни – забезпечити формування у студентів знань з теорії тв можливостей сейсмометрії для різних прикладних задач, здійснення вимірювальних робіт, виконання обробки та аналізу спостережених даних, сприяти поширенню сейсмометрії у повсякденній професійній та соціальній діяльності.

В програмі дисципліни основна увага приділяється аналізу сейсмохвильових полів, а також комп’ютерним принципам обробки та інтерпретації спостережених сейсмічних даних. Розглядаються підходи до розв’язку прямих та обернених задач сейсмохвильових полів. Вивчаються прийоми якісної та кількісної інтерпретації пояснюються на реальних прикладах. Характеризуються області застосування сейсмометрії та надається інформація щодо розвитку методу в історичному аспекті. До розгляду включено геологічні принципи постановки сейсмічних завдань та огляд шляхів їх реалізації та ефективність.

• Завдання
  • ознайомити з термінологічним апаратом аналізу сейсмохвильових полів;
  • надати фізико-математичні основи сейсморозвідувального методу;
  • оволодіння студентами основних методів сейсморозвідки на основі вивчення теоретичних основ;
  • набуття практичних навичок проведення сейсмічних досліджень;
  • набуття студентами необхідних методологічних знань з якісної та кількісної інтерпретації сейсмічних даних;
  • пояснити загальні принципи обробки сейсмічних даних;
  • засвоєння студентами базових знань із застосування сейсмічних досліджень для геологічних, пошукових, інженерних та екологічних задач.
• В результаті вивчення навчальної дисципліни студент буде знати:
  • Основні поняття і терміни теорії сейсмохвильових полів. Елементи лінійної теорії пружності
  • Класифікацію сейсмічних кордонів та їх досліджуваних параметрів
  • Методи дослідження кінематики сейсмічних хвиль
  • Методи дослідження годографів сейсмічних хвиль у двошарових, багатошарових та градієнтних середовищах
  • Вигляд поля часу та годографи хвиль у середовищі з лінійною залежністю швидкості від глибини
  • Характеристику джерел і спектру сейсмічних коливань
  • Базових основи цифрових сейсморозвідувальних станцій та телеметричних сейсморозвідувальних систем
  • Технологію робіт методом спільної глибинної точки(СГТ)
  • Способив визначення швидкостей за спостереженнями на денній поверхні та у свердловинах
  • Основні способи якісної та кількісної інтерпретації сейсмічних даних
  • Принципи побудови відбиваючих меж в однорідному середовищі за поздовжніми годографами
• В результаті вивчення навчальної дисципліни студент буде вміти:
  • Обробляти та описувати результати обробки сейсмічних даних та пояснювати їх зв’язок з геологічними об’єктами
  • Працювати в комп’ютерних програмах з обробки та інтерпретації сейсмічних даних