Механіка суцільного середовища

Механіка суцільного середовища в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

Мета дисципліни – є оволодіння студентами теорією напружено-деформованого стану матеріального середовища, постановки статичних і динамічних задач теорії пружності, пластичності і в'язкопружності, теорією розповсюдження пружних хвиль різної поляризації в однорідному ізотропному і анізотропному середовищі, які є фундаментальними основами для вивчення курсів «Сейсморозвідка», «Геофізичні дослідження свердловин», «Сейсмоакустика».

В програмі дисципліни основна увага приділяється теорії пружності й пластичності, в’язкопружністі. Основними поняттями предмету є щільність маси, вектори переміщень і швидкості середовища, тензори внутрішніх напруг і деформацій, щільність кінетичної та внутрішньої енергії тіла, а також закони збереження. Розглядаються функції повзучості й релаксації, а також комплексні модулі. В якості математичної основи використовується матеріальний тензор як математичний об’єкт, який існує незалежно від вибору системи координат і є інваріантним, тому має широке застосування при вивченні напруженого і деформованого стану реального середовища.

  • Завдання
    • надати фізико-математичні основи механіки суцільного середовища;
    • оволодіння студентами геофізичного змісту курсу на основі вивчення теоретичних основ;
    • набуття студентами необхідних методологічних знань з тензорного аналізу, проведення дій над тензорами, інваріанти тензора, закони перетворення тензора до нової системи координат;
    • дослідження геологічного середовища, з точки зору теоретичних аспектів методів механіки суцільного середовища, визначення видів напружено-деформованого стану;
    • ознайомити з термінологічним апаратом механіки суцільного середовищі та тензорного аналізу;
    • пояснити загальні принципи застосування механіки суцільного середовища для вирішення практичних завдань.
  • В результаті вивчення навчальної дисципліни студент буде знати:
    • Основи тензорного аналізу
    • Теорію пружності
    • иди деформованого стану середовища
    • Хвильовий рух у пружньому середовищі
    • Теорію пластичності. Основні положення і означення
    • Лінійну в'язкопружність
  • В результаті вивчення навчальної дисципліни студент буде вміти:
    • Описувати напружено-деформований стан середовища та визначати базовий зв’язок з геологічними об’єктами
    • Володіти базовими практичними навиками під час застосування тензорної алгебри для опису явищ механіки суцільного середовища