Моделювання нафтогазоносності осадових басейнів

Моделювання нафтогазоносності осадових басейнів в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

Мета дисципліни – розширення знань студентів в галузі комп’ютерного моделювання в осадових басейнах, визначення потенціалу їх нафтогазоносності з точки зору біогенної теорії походження вуглеводнів, основ секвентної стратиграфії, відновлення термічної історії розвитку басейну, ідентифікації нафтогазової системи та оцінки перспективних ділянок для знаходження пасток вуглеводнів. Вироблення у студентів навичок практичної роботи з великими обсягами реальних геологічних, геофізичних та геохімічних даних,спільної інтерпретації геофізичних даних, побудови тривимірної моделі території, одновимірних моделей захоронення. Навчити студентів створювати несуперечливі геолого-геофізичні моделі та проводити оцінку потенціалу нафтогазоносності басейну.

Відбувається ознайомлення з основами моделювання історії розвитку осадових басейнів на приладі Schlumberger PetroMod. Студенти набувають практичних навичок побудови моделей потенціалу нафтогазогенерації, інтерпретації великого обсягу геофізичних та геологічних даних та побудови структурної моделі території. В результаті курсу студент отримує компетенцію побудови та захисту несуперечливої геолого-геофізичної моделі історії розвитку осадового басейну та оцінки потенціалу його нафтогазоносності.

  • Завдання
    • ознайомити студентів із графом моделювання родовищ вуглеводнів;
    • ознайомити студентів із основними джерелами даних та методами їх обробки та інтерпретації при побудові структурних та речовинних моделей;
    • набуття студентами необхідних методичних та методологічних знань і практичних навичок побудови тривимірних коміркових моделей та підрахунку ресурсів вуглеводнів;
    • засвоєння студентами навичок спільного застосування компетенцій із структурної геології, інтерпретації геофізичних матеріалів, геоінформаційних систем та нафтогазової геології.
  • В результаті вивчення навчальної дисципліни студент буде знати:
    • Етапи створення структурних та речовинних коміркових моделей
    • Джерела даних для побудови моделей, методи їх трансформації
    • Інтерпретаційні ознаки геофізичних даних в задачах нафтогазової геології
    • Техніки побудови коміркових моделей
    • Апроксимаціні методи побудови фаціальних та петрофізичних моделей
    • Методи підрахунку запасів на основі коміркових моделей
    • Способи візуалізації тривимірних даних
    • Елементи та процеси у нафтогазоносних системах
  • В результаті вивчення навчальної дисципліни студент буде вміти:
    • Проводити підготовку даних для аналізу у інтерпретаційних системах (на прикладі SchlumbergerPetrel)
    • Проводити інтерпретацію сейсмічних та каротажних даних спільно з геологічною інформацією (на прикладі SchlumbergerPetrel
    • Створювати коміркові тривимірні моделі родовищ вуглеводнів (на прикладі SchlumbergerPetrel)
    • Проводити підрахунок запасів вуглеводнів об’ємним методом на основі коміркових моделей (на прикладі SchlumbergerPetrel)